Перші кроки Марини Сакари на шляху красного письменства

Свої перші кроки в літературі Марина Сакара робить тихо і дуже обережно.  Народилася Марина Сакара  9 червня 1984 року у селі Пригір’я Високопільського району Херсонської області. З юних літ пані Марина зачитується творами української та зарубіжної класики. Після закінчення загальноосвітньої школи 2001 року Марина Олексіївна вступає 2004 року до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, який 2008 року успішно закінчила.

Від 2009 року до 2013 року працювала вихователем Херсонського дитячого садку №7, потім держслужбовцем Департаменту Агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. Нині працює репетитором з дітьми молодшого шкільного віку, шиє різноманітні дитячі іграшки, робить ляльки-мотанки та багато всіляких цікавинок для малят. Заміжня. Разом з чоловіком Олександром виховують двох діточок 6 та 15 років.

Вірші Марина Сакара ще почала писати з юнацьких літ. Перші її поетичні рядки побачили світ у районній малотиражці «Високе поле». Від жовтня 2020 року Марина Сакара є завсідницею Артлабораторії «Українська Хата – талантами багата» Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, де щоразу виступає із своїми новими поетичними творами. Кращі з них вже  вийшли друком на шпальтах літературних  альманахів «Ковток життя. Зима – 2021» та «Поетична шафа. Випуск 2». А нещодавня перемога її дитячих поезій у фестивальному розмаї Другого мистецького online-фестивалю «ХатаФест»  підкреслює неабиякі перспективи літераторки в майбутньому як автора дитячих та пісенних творів.

Перша поетична збірка Марини Сакари «Вранішні промені», яка нещодавно вийшла друком у Херсонській філії Видавничого Центру «Просвіта», відкриває для нас сентиментально-зворушливий художній світ  молодої літераторки, де панує любов до рідного краю, шана до родинних цінностей та родинної мови. І хоча твори потребують ще більш прискіпливої роботи автора над словом та формою віршоскладання, проте щиросердність і людяність поетеси наснажує  вірити у перспективи розвитку поетичної майстерності пані Марини. Я впевнений,  що Марина Сакара, роблячи свій перший крок в літературі, в подальшому не зіб’ється зі шляху красного письменства на манівці холодного ремісництва.

Олег ОЛЕКСЮК,

заслужений працівник культури України,

керівник проєкту «Українська Хата – талантами багата»

 

Автор статті: