Гунько Олександр Петрович

Гунько Олександр Петрович
Гунько Олександр Петрович

Гунько Олександр Петрович народився 29 серпня 1952 року в Чаплинці Чаплинського району Херсонської області. Закінчив Херсонський державний педінститут (1979) та Міжрегіональну академію управління персоналом (2005). Працював учителем української мови та літератури у школі (1978-1987), кореспондентом і редактором у різних виданнях Херсона та Нової Каховки (1987-2006), оглядачем «Газети по-українськи» в Києві (2006-2012). 
Поет, прозаїк, перекладач. Член НСПУ (2002). 

Автор поетичних збірок «Змова мовчання» (2000), «Зоряний канон» (2006), «На вулиці генія» (2012), «Брами Всесвіту» (2014), «Сталкери по крові» (2017), книги перекладів «Три лауреати. Бунін, Пастернак, Бродський» (2006). Перекладав сонети Вільяма Шекспіра, вірші Ф. Гарсія Лорки, Михайля Емінеску, Любомира Левчева, російський поетів срібного віку. Редактор та упорядник колективних збірників «Передчуття» (1994), «Красуне вічність» (2002), книг Анатолія Бахути «Дань» (2004) та «Сталеві бризки» (2014). Новели й оповідання друкувалися у літературних часописах і колективних збірниках.

Лауреат обласних літературних премій імені О.Кручоних (1992), М.Куліша (2014) та А.Бахути (2015). Дипломант всеукраїнського конкурсу малої прози «Євроформат-2008». 

Його вірші перекладалися російською мовою.