ІНТЕЛІГЕНТ У ПОГЛЯДАХ, ВЧИНКАХ, ТВОРЧОСТІ (4 січня письменнику, літературознавцю Віктору Косяченку- 89)

 

У діяннях Віктора Трохимовича Косяченка постійно світилась атмосфера моральності, високого ідеалу, звеличення доброти і відповідальності, любові до рідної землі та мови. Його доля – непроста. Народився у сім’ї учителя і колгоспниці 4 січня, коли над його селом Червоне у Гайворонському районі на Кіровоградщині хурделив голодний 1932 рік. Мати Наталія Іванівна, нелегально вивезена з холмогорських лісосплавів дочка «розкуркуленої» родини, не стерпівши жорстокості чоловіка, покинула сім’ю і з шестимісячним синком подалась у сусіднє село.

З маминого благословення вижив у голод, спізнав сирітство і війну, у голод 47-го семикласник залишає навчання, бере батога і йде у пастухи та «різнороби», бо у радгоспі давали скибку хліба. Різкий життєвий поворот стався 1948 року, коли із Чернівців приїхала сестра матері і забрала хлопця, щоб вступив до залізничного технікуму. Восени мати разом з кількома жінками-колгоспницями була засуджена «показовим судом» до 8 років тюрми за крадіжку під час молотьби зерна.

Отримавши диплом залізничника, працював техніком депо у Бендерах (Молдавія), поїздним кочегаром у Чернівцях. У 1960 р. закінчив філфак ЧДУ і разом з дружиною, вже маючи сина, отримали направлення вчителювати на Вижниччині. Звідти його запрошують до аспірантури університету, де працює старшим лаборантом кафедри української літератури, вченим секретарем університету, 1969 року захищає кандидатську дисертацію, його приймають до спілки письменників.

Творчий діапазон надзвичайно широкий : сотні статей, наукових розвідок, студій, есе, нарисів, публіцистичних роздумів, біля двох десятків монографій, книг публіцистики, збірок літературознавчих, літературно-критичних матеріалів. Ось лише декілька його книг: «Українська радянська байка», «Любов’ю окрилений сміх», «Українська співомовка», «Під прапором рідного слова», «Іван Франко. Другий заповіт», «На поклик віщих заповітів», «Байки Буковинські», універсальний словник епіграм «УСЕ»…

Помітний доробок Віктора Трохимовича і в громадсько-суспільному житті. Очолював обласну організацію СПУ, обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, відновив і редагував журнал «Ластівка», зініціював спорудження пам’ятника літописцям Руси-України… Удостоєний звання «Заслужений працівник освіти України», лауреат премій газети «Літературна Україна», ім. Омеляна Поповича, Івана Бажанського. Про його життєвий шлях у серії "Золоті імена Буковини" у чернівецькому видавництві «Місто» вийшла книжка Юхима Гусара «Інтелігент у поглядах, вчинках, творчості»…

Юхим Гусар