Поетичні зерна ще проростуть колоссям

Нещодавно, 11 серпня, в Херсонському Урбан-Саду відбувся Відкритий літературно-мистецький фестиваль «Шафа-фест», який об’єднав творчих особистостей з Херсонщини, Миколаївщини та Київщини в єдину родину шанувальників сучасного українського мистецтва. Майже сотня обдарованих особистостей ділилася своїми поетичними знахідками на великій сцені Фестивалю. Організатором цього дійства вже вкотре була молода тендітна україночка Альона Мовчан. Саме вона є тим генератором, який спонукає творчу інтелігенцію та креативну молодь до різноманітних мистецьких акцій. Тому не дивно, що вже 18 серпня в арт-клубі «Маsson» відбулась презентація нової поетичної збірки Альони Мовчан «У полоні зелених очей», яка побачила світ нещодавно у Херсонській філії Видавничого Центру «Просвіта».

Творчість Альони Мовчан стала помітною в літературних колах смаглявої Таврії після виходу друком 2015 року у Херсонському видавництві «Айлант» першої авторської збірки поезій «Економіка любові», де авторка вдало поєднує термінологічні слова та словосполучення з економетрики з філософськими і психологічними поняттями людського життя. Її твори несуть читача, оминаючи рифи інфляції та ненажерливих акул бізнесу, на вітрильнику сподівань на чисте, часом сентиментальне, наївне кохання. Її поетичні рядки патріотичної громадянської лірики були також надруковані на шпальтах п’ятого випуску тематичного альманаху «Голос Батьківщини» (2015 р.) та другого випуску літературно-просвітницького альманаху «Голопристанська Litterra» (2018 р.), адже її активна громадянська позиція, любов до рідного краю, до рідної мови не могла залишатися непомітною. Як можна пройти мимо таких залюблених у рідний край рядків:

«Там жовте поле стиглої пшениці,

І соняхи всміхаються до хмар.

Дороги – ці підступні чарівниці –

Ведуть мене на поклик своїх  чар

         Народилась Альона Ігорівна Мовчан 25 січня 1997 року на Білобережжі у південному місті Херсон. Дитинство своє провела в мальовничому селі Золота Балка Нововоронцовського району Херсонської області, де навчалась у молодшій школі. Атестат зрілості отримала в Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради (2013 р.), а диплом магістра економіки – в Херсонському державному аграрному університеті (2018 р.). Протягом навчання в школі та аграрному університеті Альона активно друкувалась в газетах та колективних поетичних збірниках.

Завсідник молодіжної літературної кав’ярні «ЛітTerra» при Херсонській обласній бібліотеці для юнацтва імені Бориса Лавреньова та арт-лабораторії «Українська Хата – талантами багата» при відділі мистецтв Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара - юна поетеса Альона Мовчан –. починаючи з  2017 року і до тепер  проявила себе не лише як учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів та Другого Відкритого Благодійного конкурсу-фестивалю українського слова «Відлуння душі» пам’яті Наталі Коломієць, а і як організатор та модератор щомісячних літературно-музичних засідань «Поетичної шафи» та неординарного молодіжного фестивалю «Шафа-фест».

З 2017 року Альона Мовчан обрана  членом Правління Херсонського обласного осередку Громадської організації «Молода Просвіта». Навесні 2018 року юна поетеса зорганізувала літературний конкурс «Поетичне рандеву» при Херсонському державному аграрному університеті  та поетичні читання в Херсонській кав’ярні «Чайна карта». Працюючи вже майже три роки тележурналістом на телеканалі «ВТВ плюс» Альона Мовчан окрім сюжетів до програми новин каналу створила дещицю цікавих краєзнавчих телезамальовок про мальовничі куточки рідного краю, серед яких заповідні Буркути та креативні Зелені хутори Таврії, розлеглі простори Нововоронцовщини та Бериславщини, чаруючі плавні Олешок та безкрає море Залізного Порту. Краса Херсонщини вражає. І поетеса у своїй новій поетичній збірці «У полоні зелених очей» згадує про рідні краєвиди так ніжно і з таким трепетом душі: «Там річка пробігає край городів По мальовничій степовій землі» або «Фіалки розквітають серед ночі, І пахощі їх линуть у дворі, І місяць розкриває зорям очі, мов мама своїй любій дітворі», або ж «Колишеться поле жовтаве, І вітер з південних морів Зернята здійма для забави, Що колос впустив до землі». А з якою любов’ю онуки поетеса пише про Дідову калину:

«Дідова калина розпустила коси,

Одягнула стрічки на гнучкі гілки

І червоні серги – їх лиш вона носить,

Щоб залюбувались всі чоловіки».

Загалом нова поетична збірка Альони Мовчан сповнена любов’ю до рідного краю та нотками щиросердного  кохання, а часом і меланхолії непорозумінь між парою закоханих, як от:

«Тільки досі, як пада сніг,

Виглядаю твої сліди…

І буває, в думках моїх

Виринає різке: «Не йди!»

Та летять в небуття роки,

Не шкребе вже їдка печаль…»

Або ж:

«Зеленіє! Згадками впиваюсь

У твою бездонну глиб зіниць.

Їй молюсь, корюся і вклоняюсь…»

І хоча в рядках поетичних автора ще лишається перевага дієслівної рими, проте поетеса  працює над собою, знаходить цікаві незашмуляні образи і силою духовно наснаженого серця вилунює у всесвіт свою людяність та любов до родинної мови, повагу до родинних цінностей.

         Поетеса  вже має численну аудиторію прихильників її літературних обдарувань. Сподіваюсь, що  поетичні зерна Альони Мовчан проростуть на літературній  ниві Соборної України добротним колоссям нових творчих звершень.

                                                        Олег ОЛЕКСЮК,

                                                        Поет і журналіст,

                                                        член НСПУ та НСЖУ,

                                                        Заслужений працівник культури України

 

Автор статті: