Завсідник літературного клубу «Елінг», Почесний громадянин міста Херсон, полковник медичної служби у відставці, Почесний магістр Української військово-медичної академії, член Національної спілки журналістів України, Всеукраїнської спілки письменників-маріністів, автор поетичних та прозових збірок, великий романтик і краєзнавець Василь Гайдамака , напевно, є одним із найавторитетніших громадських діячів Південної України.
Народився Василь Васильович 10 жовтня 1935-го року у Херсоні, в робітничій сім’ї. Батько Василь Іванович (1914-1995) родом із козацької старшини запорізького козацтва Бериславського Коша, учасник Другої світової війни, командир кавалерійського ескадрону, бригадир комплексної бригади будівельників. Мати Клавдія Володимирівна (1913-2000) — будівельник, бригадир вантажників Морського порту, штукатур. До 1952 року Василь Васильович навчався у Херсонській середній школі №2. По завершенню Одеського військово-морського училища, яке готувало медичних працівників для служби на підводних човнах, з 1956 року Василь Гайдамака служив на Далекому Сході тодішнього Радянського Союзу у складі команди підводного човна на військово-морській базі Корсаков. Також працював начальником медичної служби підводного човна, який брав участь у Міжнародному геофізичному році по вивченню глибоководних сейсмічних явищ на Курильських островах в місцях, де глибина досягає 10 000 метрів. 1959 року молодий лейтенант медичної служби, невиправний лірик Василь Гайдамака пов’язав свою долю з молодесенькою вчителькою хімії та біології Людмилою Миколаївною (1938-2008). Щиросердне кохання подарувало дружній родині двох діточок: сина Сергія (1960 р.н.), який нині є підполковником медичної служби в запасі, та доньку Оксаночку (1966 р.н.), яка нині живе і працює вчителем у місті Херсоні.
1965 року Василь Гайдамака закінчив Державний фармацевтичний інститут у м. П’ятигорську Ставропольського краю (Росія). По завершенню працював начальником медичної служби бригади торпедних катерів. 1973 рік — вчився на курсах у Ленінградській військово-медичній академії ім. С.М. Кірова, а 1975 року Василь Васильович закінчив університет марксизму-ленінізму, відділення журналістики, м. Хабаровськ (Росія). Слід зазначити, що Василь Васильович з 1969 по 1981 працював викладачем, трохи пізніше й старшим викладачем Військово-морської кафедри Хабаровського державного медичного інституту. Він викладав предмет з організації і тактики медичної служби Радянської Армії та Військово-морського флоту. Василь Васильович – автор більш ніж тридцяти методичних розробок з підвищення кваліфікації та навчально-методичних посібників для студентів медичних інститутів і лікарів. 1981 року полковник медичної служби Василь Гайдамака звільнений із Військових Сил СРСР у запас за станом здоров’я (інвалідність III групи) з правом носіння форми одягу.
Повернувшись до рідного серцю Херсона Василь Васильович не спочивав на лаврах досягнутого, а відразу активізувався по мірі своїй компетентності. З 1984року по 1989 рік він на громадських засадах обіймав посаду начальника штабу цивільної оборони обласного аптечного управління. Із 1989 року — голова ветеранів аптечних працівників Херсону. Із 2001 року — Почесний магістр Української військово-медичної академії.
А 2002 року Василя Васильовича Гайдамаку обирають ще й Кошовим отаманом Козацько-морського об’єднання. Василь Васильович активно друкується в місцевій пресі, а 2003 року з під його пера виходить друком книга нарисів з історії аптек Херсонщини «Аптеки Херсона і області». Також Василь Гайдамака активно друкує свої поетичні та пісенні тексти у авторських збірниках «Очарован» (2004), «Стоїть величаво Херсон над Дніпром» (2006), «Признание в любви» (2009), «Дніпровські мелодії» (2010), а також 2011-го року поет видав друком дві збірки з піснями «Романтики моря» і «Семь чудес». Саме у цій збірці про дива є чудові рядки, присвячені улюбленій порі року поета:
«Осінь золотава в барвах вся стоїть.
Вітер жовте листя ніжно ворушить,
А каштан й тополя листя не скида –
З заздрістю калина скоса погляда.
Сильний дуб, гіллястий, вербі шле привіт.
Клен широколистий став як самоцвіт.
Листячко в багрянці вихором кружля –
Начебто покрилась золотом земля…»
(«Осінь – золота пора»)
Азербайджанський письменник Ельчин Сафарлі стверджує: "Ті, хто починає новий день із зустрічі з морем, не можуть бути злими або нещасними. І яке це море - літнє чи зимове, - не має значення. Коли бачиш, як прокидається сонце, як м'яко потягується вода, мружачись від перших променів, розумієш, що зовсім не важливо, на чому спати, що в тебе є і куди треба поспішати після того, як прокинешся. Головне - дочекатися ранку, щоб відкрити очі і обійняти поглядом море." Дві третини свого життя Василь Гайдамака починав свій кожний божий день із зустрічі з морем. Воно його наснажувало на нові звершення, на нові поетичні образи, що нині є того підтвердженням. Магія моря і тепер надає сил активному завсіднику літературного клубу «Елінг», на засідання якого, починаючи з 2012 року, Василь Васильович завжди готує чи то повідомлення, чи то краєзнавчі або ж власні літературні знахідки. Василь Васильович ледь не щомісяця відвідує Залізний Порт, що на Херсонщині. Приваблює його око і широчінь моря, і життєдайна сила херсонських степів.
2019 року у Київському видавництві «Український пріоритет» виходить друком цікава літературно-краєзнавча розвідка Василя Гайдамаки «Козацький степ». Про зазначене видання секретар Світового конгресу лемків, відомий український журналіст США Микола Дупляк зазначає: «Я мав особливу приємність і насолоду гортати і перечитувати цю книжку коли відпочивав цього року на островах Карибського моря. Вона, ця книжка, безперечно, має притягальну силу. Хотілось також довідатися про те, чи залишився в Україні свідомий дух нащадків наших славних козаків, чи теж затратився за довгі роки російського поневолення і московщення. Цікаво було також дещо довідатися про шановного автора твору з козацьким іменем, що йде від козаків-степовиків Кизи-Кермену на Херсонщині (тепер Берислав), де його прадід Родіон Гайдамака в царські часи в козацькому коші був писарем, а дід був козацьким старшиною. Батько Василь у радянські часи був будівельником, а його син, Василь Гайдамака – став військовим моряком-підводником.» Далі у своїй статті «Цікава й повчальна публікація про Таврійський край» Микола Дупляк наголошує: «Автор вимальовує перед читачем козацький степ як символ волі, боротьби за свободу і незалежність України, як символ краси і гармонії, як символ різнобарвних і чарівних пейзажів. За ним постає патріотичний, величезний, національно-виховний потенціал, що є сьогодні необхідним та актуальним».
З перших днів (грудень2018 року) роботи нового інноваційного проєкту в обласній книгозбірні імені Олеся Гончара – арт-лабораторії «Українська Хата – талантами багата» - Василь Гайдамака увійшов до активу, який несе на собі тягар організації та проведення заходів (засідань, презентацій, майстер-класів, виставок та концертних програм) в рамках вище зазначеного проєкту. Окрім заходів у Херсоні він також взяв участь у засіданнях арт-лабораторії у Новій Збур’ївці Голопристанського району та у Бериславі. У обласній книгозбірні імені Олеся Гончара він частий гість на культурно-дозвіллєвих заходах літературного клубу «Елінг» чи то в рамках новітніх проєктів «Гордість Херсонщини» і «Самоцвіти України».
Тож у цей ювілейний для Василя Васильовича Гайдамаки рік та в усі наступні хочеться побажати йому безцінного Божого дару здоров’я на довгії літа і нових творчих звершень на теренах Соборної України.
Оксана Олексюк,
Заступник голови ГО «Українська Хата –
талантами багата».
