Марченко Леонід Володимирович

Марченко Леонід Володимирович
Марченко Леонід Володимирович

Народився 19 липня 1947 року в селищі Біле Озеро Плесецького району Архангельської області, Росія. Закінчив у 1966 році Северодвинський політехнічний технікум за фахом будівельника. В 1994 році одержав диплом журналіста – після навчання в Інституті журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка.

Працював виконробом в Архангельській та Запорізькій областях, на Херсонському суднобудівному заводі начальником ремонтно-будівельного цеху – до 1986 року, редактором заводського радіомовлення, редактором газети «Суднобудівник» – до 2006 року. За сумісництвом ( з 1994 по 2004 роки) був головним редактором літературного альманаху «Степ». Був відповідальним секретарем газети Херсонського державного університету «Кафедра» (з 1998 по 2003 роки).

Прозаїк, публіцист, сатирик-гуморист. 

Член НСПУ (1998).

Дипломант Першого міжнародного літературного конкурсу дитячої та юнацької художньої літератури імені О.М.Толстого (2006), літературних премій імені «Молодої гвардії» (2008), Бориса Грінченка (2014), Бориса Лавреньова (2010 і 2014), імені Миколи Куліша (2018).

Автор 35 збірок для дітей та дорослих: «Пришелец из подземелья» (1991), «Поиск продолжается» (1992), «В Маячке, у бабушки» (1993), «Північна яблуня з півдня» (1994), «Плугатарі етапом йдуть» (1995), «Маринчин дивосвіт» (1996), «У жизни на крючке» (1997), «Жеребёнок Кося» (1998), «Выбираю любовь» (2000), «Удачное лето» (2001), «Зустрічі з Макаром Степовиком» (2002), «Маркиза на даче» (2003), «Клятве остались верны» (2007), «Маринчин дивосвіт» (2011), «Озеро Смелых» (2014) та ін. 

Твори перекладались інгуською мовою, друкувалися в журналі «Селайад» («Райдуга») в №3, 1987 року і №2, 1990 року (Чечня, місто Грозний).

Витруджене серце письменника 24 березня 2020 року на 73 році життя зупинилося, але його твори живуть у книгах серед вдячних читачів та у піснях, які виконують аматорські колективи Херсонщини. Світла пам'ять побратимові по перу...