Назаренко Володимир Федорович

Назар Діброва (Назаренко Володимир Федорович) – народився 28 січня 1935 року в селянській родині на Херсонщині. Після семирічної школи закінчив залізничне училище. Працював у паровозному депо. Шоферував у  Казахстані.  Служив у армії.

Після демобілізації повернувся в рідне село, до батьків. Був колгоспником «широкого профілю» –  ковалював, був завгаром, механіком, бригадиром, заступником голови колгоспу...

Згодом – після закінчення Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка учителював, був директором школи, працював у районній газеті.

З 1992 року по 2010 рік  - голова Іванівського районного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

Вірші, оповідання, гуморески друкувалися в газетах – у військовій, в обласних – Херсонській, Волинській, Одеській, Ново-Каховській міській та в Іванівській районній, а також в колективних збірках. Окремо побачили світ збірки віршів – «Волання» (2005р), «Міжсезоння» (2007р), «Аритмія» (2009р), «На відстані погляду» (2011р), «Автопортрет на тлі Содому й Гоморри» (2018), «Я не можу, аби не  співати» (2019), «Любов. Це що?» (2019), а також  збірки оповідань «Сповідь» (2006р), «За мить до вічності» (2008р), «У полоні пам’яті» (2010р).

Лауреат конкурсу «Золотий тризуб». 

Член НСП України з 2012року..