Назар Діброва (Назаренко Володимир Федорович) – народився 28 січня 1935 року в селянській родині на Херсонщині. Після семирічної школи закінчив залізничне училище. Працював у паровозному депо. Шоферував у Казахстані. Служив у армії.
Після демобілізації повернувся в рідне село, до батьків. Був колгоспником «широкого профілю» – ковалював, був завгаром, механіком, бригадиром, заступником голови колгоспу...
Згодом – після закінчення Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка учителював, був директором школи, працював у районній газеті.
З 1992 року по 2010 рік - голова Іванівського районного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.
Вірші, оповідання, гуморески друкувалися в газетах – у військовій, в обласних – Херсонській, Волинській, Одеській, Ново-Каховській міській та в Іванівській районній, а також в колективних збірках. Окремо побачили світ збірки віршів – «Волання» (2005р), «Міжсезоння» (2007р), «Аритмія» (2009р), «На відстані погляду» (2011р), «Автопортрет на тлі Содому й Гоморри» (2018), «Я не можу, аби не співати» (2019), «Любов. Це що?» (2019), а також збірки оповідань «Сповідь» (2006р), «За мить до вічності» (2008р), «У полоні пам’яті» (2010р).
Лауреат конкурсу «Золотий тризуб».
Член НСП України з 2012року..