Олексюк Олег Васильович

Олексюк Олег Васильович
Олексюк Олег Васильович

Олексюк Олег Васильович народився 21 квітня 1970 року в м. Олешки (Цюрупинськ) Херсонської області. 
Закінчив Цюрупинську середню школу №1 (1987), клубне відділення Херсонського училища культури (1991), факультет української філології Херсонського державного педагогічного університету (1999), факультет соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2007), факультет менеджменту і бізнесу  Київського університету культури (2020).

З 2000 р. і до тепер – голова Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка. З 1992 року і дотепер - голова Правління Олешківської районної дитячої організації Літературно-мистецька лабораторія "Чиста криниця". Засновник Цюрупинських районних організацій Суспільної Служби України (1999) та Комітету виборців України (1997). Засновник та перший голова Цюрупинської міської організації ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка (1992-1996). Засновник та перший голова Херсонського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Молода Просвіта" (1996-2000). З 1999 року - Засновник та постійний директор Відкритого  конкурсу молодих літераторів "Покоління ХХІ".  З 2015 року - Засновник та постійний директор Відкритого Благодійного конкурсу-фестивалю українського слова "Відлуння душі" пам'яті Наталі Коломієць.Від жовтня 2018 року до березня 2020 року  - керівник Літературної студії "Блокнот" відділу обслуговування юнацтва Херсонської міської бібліотеки імені Лесі Українки. З лютого 2018 року - голова журі обласного творчого конкурсу журналістів. У вересні 2018 року став лауреатом Першої премії Всеукраїнського літературного конкурсу імені Володимира Дроцика за авторську книгу поезій "Від берега "Я" до пристані "Ти". У березні 2019 року обраний Головою Правління Громадської організації "Українська Хата - талантами багата".

Працював директором Миколаївського сільського Будинку культури Великолепетиського району (1991), вчителем музики та співів Цюрупинської СШ №1(1992-1999), головним спеціалістом управління культури і мистецтв Херсонської обласної державної адміністрації (2001-2003), провідним фахівцем українського культурного центру Херсонського державного університету (2005), заступником голови Голопристанської районної державної адміністрації (2010-2011), начальником відділу культури Голопристанської районної державної адміністрації (2011-2016), начальником відділу організаційної, адміністративно-господарської роботи та діловодства Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Херсонській області (2017 р.). З 1 грудня 2018 року - керівник та модератор Артлабораторії "Українська Хата - талантами багата", з 10 вересня 2019 року - керівник проєкту "Самоцвіти України", з 28 січня 2020 року - керівник проєкту "Гордість Херсонщини", а з 5 січня 2021 року - керівник проєкту "Дебют у Гончарівці" при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

Головний редактор та упорядник альманаху дитячої та юнацької творчості «Чиста криниця» (9 випусків, 1995-2012), молодіжного літературного альманаху «Молода муза» (6 випусків, 2006-2014), тематичного альманаху «Голос Батьківщини» (5 випусків, 2005-2015), літературно-просвітницьких альманахів «Літературний Херсон» (2007 ) та «Голопристанська Litterra» (2 випуски, 2015, 2018). З 2005 року – головний редактор обласної газети «Молодь Херсонщини». 

Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець та краєзнавець.

Автор понад 30 книг поезій, прози, літературознавчих та краєзнавчих досліджень, серед яких: збірка прози «Казка бабусі Акації» (1995 ); збірки поезій «Ти – Україна» (1996), «Арія струмка» (2001, 2003), «Три крапки» (2009 ), «Від берега «Я» до пристані «Ти» (2013), «Не все безжально знищили літа» (2016 , 2017),«Весна іде» (2020), "Межа" (2020),  збірки (окремі видання) перших п’яти частин повісті у сонетах «Тисячовесни», а саме: «Прошиті жаром» (1999 ), «Доки живі» (2000), «Небесами повінчані» (2003), «Затуманені плачем» (2005) та «Невгамовні» (2013, 2019); поетичні збірки для малят  «Радуйся» (1996 ),  «На добраніч» (1997 ), «Усмішка» (1999 , 2000 ) «А у нас був Тарас» (2005, 2007, 2008, 2009, 2019), «Аби не плакало» (2010 ), «Я для мами намалюю» (2014, 2018 );  літературно-мовознавче дослідження «Поетика творів Миколи Братана» (1999 , 2004 ); монографія "Культурно-дозвіллєва діяльність Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара 2008-2018 років" (2020); збірка передмов «На крилах «Просвіти» (2008); збірки статей та нарисів «До «Просвіти» (1998), «Запрошуємо до духовної скарбниці Голопристанщини» (2015), "Артлабораторія "Українська Хата - талантами багата": Перші кроки" (2020), "Український співак і просвітник Михайло Дядченко" (нарис, 2021),  збірки пісень «Школо-Либідко» (2005, 2007), «Блокнот» (2009), «Переспіви пісень Кота Леопольда» (1999, 2002), "Творчий час" (2019, 2020), "Добропілля" (2020).

Друкувався в колективних збірниках та альманахах "Степ", "Елінг", "Голос Батьківщини", "Ковток життя", "Гойдалки над степом", "Солокія"," Моя Батьківщина", "Ірина", "Пізнайко", "Чиста криниця", "З Україною в серці", "Натхнення", "Відгукніться", "Мазепа і Херсонщина", "Сповідь на Голгофі", "Заграва", "25", "Степова симфонія", "Усі мої думки тобі", "Завжди зі мною", "Письменницька ватра над Черемошем", "Так ніхто не кохав", "Вишиванка", "Дивокрай", "Степовий букет", "Ти і я", "Гарний настрій", "Серце логосу", "Україна - моя Батьківщина" , "Оберіг", "Політ моїх думок", "За чашкою кави", "Поетична шафа", "Культура - це ми"  та "Вісник Таврійської фундації".

Автор понад 100 статей та критичних оглядів у періодиці з питань літератури і літпроцесу.

Переклав українською мовою з англійської поетичні твори Джайлса Флетчера-старшого, Майкла Дрейтона, Семюела Деніела та ін.. Має десятки перекладів з російської.

Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка (2004) та медаллю «За заслуги» Українського Фонду соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил (2011).Заслужений працівник культури України (2018).

Член Національної спілки письменників України (2005). Член Національної спілки журналістів України (2017).Член Національної спілки краєзнавців України (2020).

У 2018 році вийшов друком біобібліографічний покажчик "Олег Олексюк: "Від арії струмка до симфонії ріки...", уклад. і голов. ред. Оксана Олексюк, відп. за випуск Василь Мелещенко.

https://ru.calameo.com/books/006282433d77b891bcdcb

 

 

Кулик В., Олексюк О.
О.Олексюк біля Ніагарського водоспаду. Канада. 1995 р.
Під час заходу, присвяченого 85-ти річчю О.Гончара. ХОУНБ.
О.Олексюк, А.Багряна та О.Мудрак. м. Сєвєродонецьк, 2007 р.
Учасники Всесвітнього форуму українців: І.Рижик-Нежуріна, І.Драч, Н.Падалка, О.Олексюк. м.Київ, 2006 р.
О.Олексюк на презентації альманаху "Вежі і вітрила". 2008 р.
О.Олексюк та П.Мовчан на конкурсі "Шевченко у моєму серці". м.Київ, 2005 р.
Члени журі Х Всеукраїнського фестивалю дитячої поезії "Джерельце" ім. Й.Курлата: О.Олексюк, А.Мєдвєденко, О.Орач - голова журі. 2004 р.
Зустріч із шанувальниками художнього слова. м. Херсон, 2003 р.
ХОУНБ ім. О.Гончара. Презентація набору плакатів "Гетьмани України". 14 жовтня 2003 р.
Засновники фестивалю "Зоряний карнавал": О.Олексюк, Н.Мудролюбова, М.Братан.
О.Олексюк та В.Мелещенко. Херсон, 2005 р.
О.Олексюк з майстрами українського гумору. м.Херсон, 2001 р.
IV З'їзд Суспільної Служби України. О.Олексюк під час виступу на з'їзді. 22 серпня 2001 р.
О.Олексюк, Д.Кремінь, В.Бойченко в МДГУ ім. П.Могили. 6 жовтня 2004 р.
О.Олексюк та поет В.Герасим'юк. м. Київ, 2003 р.
О.Олексюк та лауреат Національної премії ім.Т.Шевченка, академік Д.Білоус.
О.Олексюк та Ю.Богуцький під час святкування Дня Незалежності. м.Київ, 2007 р.
О.Олексюк на захисті рідної державної мови. Збір підписів на підтримку єдиної державної мови. м.Херсон, 2005 р.
Є.Дудар, А.Медведенко, О.Олексюк, А.Погрібний, С.Зінчук, Р. Лубківський. 23 жовтня 2004 р.
О.Олексюк та Ярема Гоян. м.Київ, 2003 р.