Пісенна творчість відомого українського поета і громадського діяча Олега Олексюка з кожним роком набирає сили визнання серед співаків-професіоналів та запитів на співпрацю серед плеяди відомих українських композиторів. Його пісні виконуються на урочистостях та на концертних майданчиках, деякі з них викладені в записах у мережі Інтернет, деякі чекають на свій зоряний час, занотовані у оркестрових партитурах. Це пісні, які написані серцем поета. Вони зачаровують, надихають, наснажують на нові звершення заради розвитку української культури, української духовності. І ніколи не залишають байдужим жодного із слухачів. Певно, недарма, все частіше місцеві радіокомпанії звертаються до пісень, написаних на тексти заслуженого працівника культури України, поета Олега Васильовича Олексюка.
Перші проби написати пісні у Олега проявилися ще в шкільному віці. Дев’ятикласник Олег Олексюк зорганізував власний вокальний колектив із юними обдаруваннями з перших і третіх класів рідної Цюрупинської середньої школи №1 і підготував з ними кілька десятків творів, написаних юним автором у стилі українських народних пісень. Що вражає?! Пісні мали своїх шанувальників і навіть здобували перемогу на районних та обласних оглядах художньої самодіяльності школярів краю.
Його перебування в лавах Залізничних військ теж позначились цілою низкою перемог на конкурсах солдатської пісні. А його «Солдатська колискова» отримала широку популярність серед воїнів Туркестанського військового округу. Пісня розійшлась по солдатських блокнотах і стала першим випробуванням автора на міцність у боротьбі із зоряною хворобою.
У Херсонському училищі культури, де Олег Олексюк продовжив навчання після служби в Армії, як автор-виконавець пісень під гітару він мав нагоду за підтримки дирекції навчального закладу провести свій поетично-пісенний звіт. Концерт відбувся і автор-виконавець подався працювати директором Миколаївського сільського Будинку культури Великолепетиського району, де також дарував співвітчизникам свої нові пісні, які виконували вокалісти-аматори на польових станах та на сцені СБК. Після того, як Олег Васильович обійняв посаду вчителя музики та співу рідної Цюрупинської ЗОШ №1 ( з часом Цюрупинської гімназії) його пісні набули сили нового звучання. Солісти створеної ним Літературно-мистецької лабораторії «Чиста криниця» щотижня радували земляків новими-і-новими піснями Олега Васильовича. Пісні мали розголос. Його вихованці впевнено здобували перемогу на районних, обласних, а з 1994 року і на всеукраїнських і, навіть, на міжнародних конкурсах і фестивалях. Яскравий приклад цьому є перемога відразу двох солістів ЛМЛ «Чиста криниця» Катерини Мороз та Олега Кулеби на престижному Міжнародному конкурсі вокалістів «Веселад» (м. Київ, 1994 р.), потім були «Слов’янський базарчик» (м. Запоріжжя), «Молода Галичина» (м. Львів), «Молода гвардія» (м. Одеса), «Джерело талантів» (м. Донецьк) та ін.. А під час презентації першого випуску альманаху дитячої та юнацької творчості «Чиста криниця» у обласній книгозбірні імені Олеся Гончара заслужений діяч мистецтв України, відомий український поет Микола Братан виголосив експромт:
«З’явилась в мене подумка одна:
Коли б моя на те, Олеже, воля,
За те, що гідно оспівав Махна,
Ти мав би стати мером Гуляй-Поля!»
Це було вище всіляких схвальних відгуків та грамот. Потім Микола Іванович Братан взяв над автором пісні «Отаман» своєрідне шефство. І був його наставником і порадником в усіх творчих починаннях. Це він порадив не тримати у шухляді, а видавати на гора свої авторські напрацювання. Так почали з’являтися перші поетичні збірки «Ти –Україна» (1996) та «Радуйся» (1996). А 1997 року побачила світ і його перша збірка пісень з нотами «Школо-Либідко», де Олег Васильович представлений як автор слів та музики. До речі, саме з цієї збірки я вивчив, а пізніше і виконав на 200-річчя навчального закладу «Гімн Олешківської гімназії», де у приспіві зі мною злилось гучне стоголосся учнів та викладачів найстаршого учбового закладу Півдня України. Книга Олега Олексюка «Школо-Либідко» пережила кілька тиражувань. Сподіваюся і на повторне тиражування. Бо пісні, які занотовані у збірці мають попит. Так вже згадана пісня «Отаман» по-новому зазвучала у виконанні Народного фольклорного ансамблю «Олешшя» Громадської організації «Творці сучасності» (художній керівник Антоніна Потужня). З цією піснею уславлений колектив отримував перемогу не на одному престижному вокальному конкурсі. Тож і нині ця пісня та інші є у репертуарі професійних та аматорських колективів Херсонщини.
І це добре, що Олег Васильович не зупинився на досягнутому. Бо вже 1999 року в допомогу музичним керівникам дитячих садків області вийшла друком збірка «Переспіви пісень Кота Леопольда», в якій зібрані переклади Олега Олексюка текстів пісень з відомого мультика. Збірка користується попитом. Тому й пережила кілька тиражувань. 2009 року Олег Васильович видав збірку текстів пісень військово-патріотичної тематики «Блокнот», а 2019 та 2020 років побачила світ збірка пісень на тексти Олега Олексюка та музику Ольги Тимошенко «Творчий час» про дотепні історії з життя малят. Вже чимало дитячих вокальних колективів долучили дані пісні до своїх репертуарів. Тож сподіваюся, що і нова вже п’ята збірка пісень «Добропілля» на вірші відомого поета Олега Олексюка та музику 7 композиторів соборної України припадуть до душі шанувальників українського мистецтва. А отже, дане видання збагатить нашу українську культуру новими пісенними родзинками, за що щиросердно вдячний автору віршів Олегу Олексюку та авторам музики Миколі Ведмедері, Валерієві Другальову, Валентину Плаксєєву, Ігорю Полєвікову, Олені Гончарук, Павлові Панченку та Віталію Болдирєву. Також дякуємо за підтримку даного видання Старості Добропільського старостату Долматівської ОТГ Зуденкову Сергію Івановичу. Завдяючи добрій волі меценату ще дюжина пісень не чекає свого часу у шухляді, а іде в люди, щоб пісня лунала від серця до серця.
Харіс Ширінський,
Народний артист України,
професор Херсонського державного університету.
